Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На Личаківському цвинтарі відбулися заходи з нагоди 103-ї річниці створення ЗУНР

1 листопада з нагоди 103-ї річниці створення Західноукраїнської Народної Республіки на Меморіалі Воїнів УГА та Полі Почесних поховань №76 Личаківського цвинтаря вшанували пам’ять Президента ЗУНР Євгена Петрушевича; Держсекретаря військових справ ЗУНР Дмитра Вітовського; команданта Легіону Січових Стрільців Михайла Галущинського; засновника організації «Пласт» Олександра Тисовського; воїна УГА, керівника «Пласту» Северина Левицького та сучасних Героїв – учасників АТО та ООС.


На Личаківському цвинтарі поховані відомі особистості, представники науки, культури і політики

  • Омелян Огоновський (1833-1894) – літературознавець, мовознавець, письменник, громадський діяч. Поле 1.

     
  • Борис Мірус (1928-2021) – актор, народний артист України, актор Львівського національного драматичного театру ім. М.Заньковецької. Поле 50. (ск.В.Ярич).

     
  • Ірина Вільде (1907-1982) – письменниця, керівник Львівської організації Спілки письменників України, Лауреат Шевченківської премії, автор роману «Сестри Річинські». Поле 59. (ск.Т.Бриж)

     
  • Сергій Кузьмінський (1962-2009) – музикант, вокаліст блюз-панк-фолк-групи «Брати Гадюкіни», лауреат фестивалів «Червона Рута» і «Таврійські ігри». Поле 50. (ск. О.Золотарьов)

     
  • Ігор Кушплер (1949-2012) – оперний співак, народний артист України, соліст Львівського національного театру опери і балету ім. С.Крушельницької. Поле 68.

     
  • Кароль Шайноха (1818-1868)- історик, публіцист, редактор. Поле 58. (ск. П. Філіппі, 1872).

     
  • Олександр Кривенко (1963-2003) – журналіст, публіцист, громадський діяч, головний редактор у 1998-1999 р.«Телевізійної служби новин», редактор львівських газет «Поступ» і «Post–Поступ». Поле 3.

     
  • Юліан Дорош (1909-1982) – фотограф-художник, піонер української кінематографії в Галичині, етнограф, краєзнавець в Галичині, етнограф, краєзнавець.

    Андрій Дорош (1948-2009) – історик, мистецтвознавець, колекціонер. Син Юліана Дороша. Поле 21.

     
  • Олег Сталінський (1906-1990) – артист балету, педагог, соліст Львівського театру опери та балету, заслужений артист України. Поле 67.

     
  • Іван Труш (1869-1941) – художник-імпресіоніст, портретист, мистецький критик. Поле 1.

     

Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • На полі 60 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» встановлено надгробок на могилі Модеста Каратницького (1858-1940). Він був послом Галицького сейму та Австрійського райхсрату, суддею, головою Товариства українських правників. Окрім професійної, проводив активну громадську діяльність. Зокрема, був головою Товариства охорони дітей і опіки над молоддю, опікувався організацією «Пласт». Місце поховання Модеста Каратницького віднайдене у 2021 р. науковими співробітниками музею „Личаківський цвинтар”.

     
  • На полі 72 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на могилі ад’юнкта Окружної дирекції публічних робіт у Львові Михайла Пулюя (прож.56 р., пом.1922 р.). Михайло Пулюй похований разом з донькою Марією (прож.42 р., пом.1939).

    Михайло Пулюй – наймолодший з сімох дітей у заможній міщанській греко-католицькій родині Павла Пульгуя (згодом прізвище поміняли на Пулюй) та Оксани Бурштинської з містечка Грималів (тепер – Гримайлів) на Тернопільщині.

    Його старший брат Іван Пулюй — відомий фізик, філософ, педагог, перекладач, громадський діяч, співавтор перекладу Біблії українською мовою. Працював у галузі молекулярної фізики, електротехніки, досліджував електричні розряди в газах, властивості та природу рентгенівських променів, стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття Х-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Іван Пулюй помер 31.01.1918 р. у Празі.

    Останній  лист Михайла Пулюя до брата Івана був написаний 25 грудня 1917 року.

     
  • На полі №59 ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Дмитра Максимяка.

    Дмитро Максимяк (1897-1943) – священик, січовий стрілець. У 1914 році був в с.Горонда в рядах сотні Вітовського. У 1918 р. став командантом української жандармерії в Калуші, опісля був четарем УГА. Знаний як нафтовий технік в Бориславі. Був змушений виїхати в Канаду, а звідти повернувся як православний священик. Мав парафію в Грубешівському повіті. Після 1939 р. переїхав на Холмщину.

     
  •  

    На полі №51 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар»  впорядковано поховання Матчака Михайла (1895-1958) - січового стрільця, сотника  УСС.

    Михайло Матчак брав участь майже у всіх боях Легіону УСС. Був ад’ютантом Євгена Коновальця і одним з ініціаторів заснування УВО, видавцем і редактором, засновником і власником видавництва і бібліотеки «Ізмарагд» у Львові. Після Другої світової війни проживав у Відні, допомагаючи українським емігрантам. У лютому 1947 викрадений радянськими спецслужбами і засуджений до 25 років ув’язнення. Помер у 1958 р. на засланні. Родина дружини перевезла тіло до Львова.

     
  • На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Бориса Тягна (1904-1964) – українського театрального та кіно- режисера, педагога, Народного артиста.

    З 1922 по 1929 роки він був актором та режисером  легендарного театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса.

    У кінці 20-х - середині 30-х років Борис Тягно успішно працював на Одеській та Київській кінофабриках. У 1948-1964 роках головний режисер Львівського українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

    До найбільш відоміших його вистав  повоєнного часу відносять «Дванадцяту ніч» (1946) і «Гамлет» (1957) Вільяма Шекспіра, «Тарас Бульба» Миколи Гоголя (1952), «Дядю Ваню» Антона Чехова (1953), «Сон князя Святослава» Івана Франка (1955).

    Одним з його учнів був актор Богдан Ступка.

    Борис Тягно похований у спільній могилі з сином – архітектором Юрієм Тягном (1935-1964).

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.