Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

На території  Личаківського цвинтаря щорічно здійснюється значний об’єм  робіт з ремонту та реставрації.  Дирекція музею, починаючи з 2008 р., співпрацює  з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради в рамках українсько-польського проєкту «Збереження спільної культурної спадщини» та Інститутом  «Полоніка».

Поточний ремонт пам’ятників відбувається, в основному, за кошти від господарської діяльності. Щорічно здійснюється підняття, вирівнювання і встановлення пам’ятників, що перебувають у аварійному стані, встановлення надмогильних знаків на віднайдених місцях поховань, замощення бруківкою алей та стежок, встановлення лавок для відвідувачів музею, озеленення території та ін.

Реставраційні роботи також відбуваються за спонсорські кошти. Налагоджена  співпраця з громадськими організаціями, професійними та національними товариствами України.

 

На полі №35 Личаківського цвинтаря впорядковано гробівець, в якому похований Ярка Теодор (1886-1946) – священик УГКЦ, душпастир у Перемиській єпархії, згодом парох у Боратині.

Також впорядковано гробівець родини Панусевич (поле №35), в якому похований Яків Панусевич (1850-1920) – ц.к. майор крайової оборони.


На полі №5 Личаківського цвинтаря впорядковано надгробок Гладишовського Антіна (1881-1923) – громадського і культурно-освітнього діяча, економіста. Антін  Гладишовський був директором «Крайового союзу кредитового» у Львові. Брав активну участь в діяльності спостережної ради Ревізійного союзу українських кооперативів, Крайового союзу господарсько-торговельних спілок, товариства “Сільський господар”, видавничої спілки “Діло”. У 1914 та 1919—1923 роках — голова Українського педагогічного товариства, яке з 1926 р. носило назву «Рідна школа». Завдяки діяльності Антіна Гладишовського це товариство стало одним з наймасовіших громадських об’єднань Галичини.


На полі №75 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок Магалевського Юрія (1877-1935) – громадського діяча, живописця, графіка, учня Іллі Рєпіна.  Магалевський Юрій учасник Визвольних змагань 1917–21 років. Діяч  товариства «Просвіта». У 1920 р. перебував при штабі Армії УНР як військовий  художник. Від 1922 р.– голова Українського товариства допомоги емігрантам з України, взяв участь у заснуванні Гуртка діячів українського мистецтва.  Багато робіт присвячував українському козацтву. Автор спогадів про часи національно-визвольної боротьби. Створював портрети українських державних і військових діячів, вояків Армії УНР, ілюстрував підручники. Співпрацював із Володимиром Іванюхом, Андрієм Коверком, Павлом Ковжуном, Іваном Коритком, Михайлом Осінчуком, Іваном Трушем, Петром Холодним.


 

На полі №51 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар»  впорядковано поховання Матчака Михайла (1895-1958) - січового стрільця, сотника  УСС.

Михайло Матчак брав участь майже у всіх боях Легіону УСС. Був ад’ютантом Євгена Коновальця і одним з ініціаторів заснування УВО, видавцем і редактором, засновником і власником видавництва і бібліотеки «Ізмарагд» у Львові. Після Другої світової війни проживав у Відні, допомагаючи українським емігрантам. У лютому 1947 викрадений радянськими спецслужбами і засуджений до 25 років ув’язнення. Помер у 1958 р. на засланні. Родина дружини перевезла тіло до Львова.


На полі 5 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на могилі Адама Коцка (1882-1910) – студента правничого відділу Львівського університету, члена українського академічного молодіжного товариства «Вільна громада» і товариства робітників «Воля».

Адам Коцко загинув 1 липня 1910 р. під час протистояння між українськими та польськими студентами. Його похорон перетворився на політичну маніфестацію. Слова прощання над могилою студента промовили К. Левицький, М. Грушевський, К. Трильовський, О. Назарук та Л. Цегельський.

Постать Адама Коцка є символом боротьби українців за національний університет у Львові.Його іменем названа одна з вулиць м. Львова.

У 1912 р. на його могилі була встановлена скульптура «Скорботна Мадонна» авторства скульптора Гейлінга, привезена з Німеччини.  У 1954 р. бронзова скульптура була викрадена. У 1960-х роках її випадково виявили на одному з міських кладовищ  Риги. Процес повернення скульптури тривав з 1968 р. і завершився аж у 1990 р.


Сторінка 1 із 7

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.