Музей «Личаківський цвинтар»

  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

На полі №5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей  «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Лева Стефановича (1845-1919) – судді апеляційного суду, батька січового стрільця, старшини УГА Івана Стефановича та художниці-графіка, громадської діячки Ярослави Музики.


На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовна гробниця родини Танчаковських, збудована за проектом відомого архітектора і художника Олександра Лушпинського. На її затулі зображений тризуб, який дивом уцілів в радянські часи. В гробниці похований Танчаковський Йосип (1857-1929) - галицький педагог, учитель і управитель народної школи імені Маркіяна Шашкевича у Львові; організатор фахового шкільництва «Рідної Школи»; автор шкільних підручників. Крім нього тут спочили: з Целевичів Юлія Танчаковська (1868-1934) та стрілець УНР, студент права Богдан-Ігор Танчаковський (1896-1921).


На полі 52 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок родини Вітковицьких. В цій могилі спочиває Скрипник з Вітковицьких Іванна (18.01.1898-06.05.1940) - дружина громадського і політичного діяча, Патріарха Української автокефальної православної церкви Мстислава Скрипника (1898-1993).


На полі №55 дирекцією ЛКП Музей «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на похованні Климковича Ксенофонта (1835-1881) — українського прозаїка, поета, перекладача, журналіста, співробітника галицьких видань 60-х років XIX ст. Він був одним з перших популяризаторів творчості Тараса Шевченка в Галичині і ініціатором відзначення ювілеїв Кобзаря. Зокрема, перекладав його твори різними мовами. У 1864 р. вперше видав його поему «Сон». У 1867 р. видав у Львові двотомник «Поезії Тараса Шевченка». Ксенофонт Климкович обстоював ідею єдності Галичини з Наддніпрянською Україною. Місце поховання було втрачене. Віднайдене у 90-х роках.

 

На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Бориса Тягна (1904-1964) – українського театрального та кіно- режисера, педагога, Народного артиста.

З 1922 по 1929 роки він був актором та режисером  легендарного театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса.

У кінці 20-х - середині 30-х років Борис Тягно успішно працював на Одеській та Київській кінофабриках. У 1948-1964 роках головний режисер Львівського українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

До найбільш відоміших його вистав  повоєнного часу відносять «Дванадцяту ніч» (1946) і «Гамлет» (1957) Вільяма Шекспіра, «Тарас Бульба» Миколи Гоголя (1952), «Дядю Ваню» Антона Чехова (1953), «Сон князя Святослава» Івана Франка (1955).

Одним з його учнів був актор Богдан Ступка.

Борис Тягно похований у спільній могилі з сином – архітектором Юрієм Тягном (1935-1964).

 

Сторінка 1 із 5

Реставрація, ремонт, благоустрій

На території  Личаківського цвинтаря щорічно здійснюється значний об’єм  робіт з ремонту та реставрації.  Дирекція музею, починаючи з 2008 р., співпрацює  з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради в рамках українсько-польського проєкту «Збереження спільної культурної спадщини» та Інститутом  «Полоніка».

Поточний ремонт пам’ятників відбувається, в основному, за кошти від господарської діяльності. Щорічно здійснюється підняття, вирівнювання і встановлення пам’ятників, що перебувають у аварійному стані, встановлення надмогильних знаків на віднайдених місцях поховань, замощення бруківкою алей та стежок, встановлення лавок для відвідувачів музею, озеленення території та ін.

Реставраційні роботи також відбуваються за спонсорські кошти. Налагоджена  співпраця з громадськими організаціями, професійними та національними товариствами України.

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.