Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

На території  Личаківського цвинтаря щорічно здійснюється значний об’єм  робіт з ремонту та реставрації.  Дирекція музею, починаючи з 2008 р., співпрацює  з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради в рамках українсько-польського проєкту «Збереження спільної культурної спадщини» та Інститутом  «Полоніка».

Поточний ремонт пам’ятників відбувається, в основному, за кошти від господарської діяльності. Щорічно здійснюється підняття, вирівнювання і встановлення пам’ятників, що перебувають у аварійному стані, встановлення надмогильних знаків на віднайдених місцях поховань, замощення бруківкою алей та стежок, встановлення лавок для відвідувачів музею, озеленення території та ін.

Реставраційні роботи також відбуваються за спонсорські кошти. Налагоджена  співпраця з громадськими організаціями, професійними та національними товариствами України.

 

Впорядковано поховання Матчака Михайла

 

На полі №51 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар»  впорядковано поховання Матчака Михайла (1895-1958) - січового стрільця, сотника  УСС.

Михайло Матчак брав участь майже у всіх боях Легіону УСС. Був ад’ютантом Євгена Коновальця і одним з ініціаторів заснування УВО, видавцем і редактором, засновником і власником видавництва і бібліотеки «Ізмарагд» у Львові. Після Другої світової війни проживав у Відні, допомагаючи українським емігрантам. У лютому 1947 викрадений радянськими спецслужбами і засуджений до 25 років ув’язнення. Помер у 1958 р. на засланні. Родина дружини перевезла тіло до Львова.


Ремонт надгробка Адама Коцка

На полі 5 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на могилі Адама Коцка (1882-1910) – студента правничого відділу Львівського університету, члена українського академічного молодіжного товариства «Вільна громада» і товариства робітників «Воля».

Адам Коцко загинув 1 липня 1910 р. під час протистояння між українськими та польськими студентами. Його похорон перетворився на політичну маніфестацію. Слова прощання над могилою студента промовили К. Левицький, М. Грушевський, К. Трильовський, О. Назарук та Л. Цегельський.

Постать Адама Коцка є символом боротьби українців за національний університет у Львові.Його іменем названа одна з вулиць м. Львова.

У 1912 р. на його могилі була встановлена скульптура «Скорботна Мадонна» авторства скульптора Гейлінга, привезена з Німеччини.  У 1954 р. бронзова скульптура була викрадена. У 1960-х роках її випадково виявили на одному з міських кладовищ  Риги. Процес повернення скульптури тривав з 1968 р. і завершився аж у 1990 р.


Встановлення пам’ятника на могилі Михайла Пулюя

На полі 72 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на могилі ад’юнкта Окружної дирекції публічних робіт у Львові Михайла Пулюя (прож.56 р., пом.1922 р.). Михайло Пулюй похований разом з донькою Марією (прож.42 р., пом.1939).

Михайло Пулюй – наймолодший з сімох дітей у заможній міщанській греко-католицькій родині Павла Пульгуя (згодом прізвище поміняли на Пулюй) та Оксани Бурштинської з містечка Грималів (тепер – Гримайлів) на Тернопільщині.

Його старший брат Іван Пулюй — відомий фізик, філософ, педагог, перекладач, громадський діяч, співавтор перекладу Біблії українською мовою. Працював у галузі молекулярної фізики, електротехніки, досліджував електричні розряди в газах, властивості та природу рентгенівських променів, стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття Х-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Іван Пулюй помер 31.01.1918 р. у Празі.

Останній  лист Михайла Пулюя до брата Івана був написаний 25 грудня 1917 року.


Ремонт надгробка Теодозії Загайкевич

На полі 12  дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок на похованні Загайкевич з Сиваків Теодозії (1894-1943). Вона народилася в Ласковці біля Теребовлі, закінчила учительську семінарію у Львові, була народною вчителькою. Теодозія Загайкевич була дружиною відомого громадського діяча, педагога і публіциста Богдана Загайкевича (1887, Тернопіль – 1967, Ню-Джерсі).

Разом з Теодозією Загайкевич похований нотаріус Микола Галас (1887-1964).


Ремонт надгробка Аполлона Ничая

На полі №5 Личаківського цвинтаря дирекцією музею відремонтовано надгробок Ничая Аполлона (1846-1918) – громадського і освітнього діяча, економіста, агронома, редактора, за фахом філолога. Його матір походила з відомого роду Бобикевичів. Ничай Аполлон - один з перших діячів кооперативного руху в Галичині. Разом з Василем Нагірним створив у Львові перший кооператив «Народна торгівля», директором якого був у 1883 р.


Відремонтовано надгробок Якуба Гордона

На полі 61 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на похованні Якуба Гордона (справжнє прізвище Максиміліан Ятовт; 1827-1895) – товариша Тараса Шевченка по казахській неволі, письменника-мемуариста, політичного засланця.

Якуб Гордон був висланий у 1848 р. до Сибіру і на Кавказ. Тарас Шевченко познайомився з ним у 1850 р. В книзі «Солдат, або шість років в Оренбурзі та Уральську» (1864 р.) Якуб Гордон написав про солдатське життя в ці роки і про важкий життєвий шлях Тараса Шевченка.

З 1872 р. письменник-мемуарист жив і працював у Львові. У 1994 р. місце його поховання на полі 61 було віднайдене і встановлений тимчасовий дерев’яний хрест. Надгробок був встановлений за кошти музею «Личаківський цвинтар»  у 2004 р.


Відремонтовано надгробок Михайла і Анни Павликів

На полі 21 дирекцією музею «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок на спільному похованні Михайла і Анни  Павликів. Михайло Павлик (1853-1915) – письменник, публіцист, перекладач, редактор, видавець, бібліотекар, фольклорист. Він був громадським і політичним діячем, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. Спільно з Іваном Франком у 1890 р. заснував Русько-українську радикальну партію. Підтримував ідею незалежності України.

З ним похована його рідна сестра Анна Павлик (1855-1928) – громадська і культурна діячка, письменниця, фольклористка, учасниця жіночого руху в Галичині.


Ремонт пам’ятника Йосипа Кишакевича

На полі 16 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Йосипа Кишакевича (1872-1953) – композитора і хорового диригента, священика УГКЦ, військового капелана.

Отець Йосип Кишакевич був одним із засновників хорового товариства «Боян».


Ремонт пам’ятника на могилі Лева Стефановича

На полі №5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей  «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Лева Стефановича (1845-1919) – судді апеляційного суду, батька січового стрільця, старшини УГА Івана Стефановича та художниці-графіка, громадської діячки Ярослави Музики.


Ремонт гробниці родини Танчаковських

На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовна гробниця родини Танчаковських, збудована за проектом відомого архітектора і художника Олександра Лушпинського. На її затулі зображений тризуб, який дивом уцілів в радянські часи. В гробниці похований Танчаковський Йосип (1857-1929) - галицький педагог, учитель і управитель народної школи імені Маркіяна Шашкевича у Львові; організатор фахового шкільництва «Рідної Школи»; автор шкільних підручників. Крім нього тут спочили: з Целевичів Юлія Танчаковська (1868-1934) та стрілець УНР, студент права Богдан-Ігор Танчаковський (1896-1921).


Сторінка 1 із 3

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.