Зеновій Флінта

: Дирекція музею «Личаківський цвинтар»

Зеновій Флінта (1935-1988) – живописець, графік, художник-кераміст. Поле 21.

Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

На полі №55 дирекцією ЛКП Музей «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на похованні Климковича Ксенофонта (1835-1881) — українського прозаїка, поета, перекладача, журналіста, співробітника галицьких видань 60-х років XIX ст. Він був одним з перших популяризаторів творчості Тараса Шевченка в Галичині і ініціатором відзначення ювілеїв Кобзаря. Зокрема, перекладав його твори різними мовами. У 1864 р. вперше видав його поему «Сон». У 1867 р. видав у Львові двотомник «Поезії Тараса Шевченка». Ксенофонт Климкович обстоював ідею єдності Галичини з Наддніпрянською Україною. Місце поховання було втрачене. Віднайдене у 90-х роках.
На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовна гробниця родини Танчаковських, збудована за проектом відомого архітектора і художника Олександра Лушпинського. На її затулі зображений тризуб, який дивом уцілів в радянські часи. В гробниці похований Танчаковський Йосип (1857-1929) - галицький педагог, учитель і управитель народної школи імені Маркіяна Шашкевича у Львові; організатор фахового шкільництва «Рідної Школи»; автор шкільних підручників. Крім нього тут спочили: з Целевичів Юлія Танчаковська (1868-1934) та стрілець УНР, студент права Богдан-Ігор Танчаковський (1896-1921).
На полі №62 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на віднайденій могилі Володимира Масляка (1858-1924) та його дружини Ольги Масляк (1871-1943).

Володимир Масляк - письменник, перекладач, критик, журналіст, батько поета і перекладача Степана-Юрія Масляка.
На полі 63 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Копистянського Адріяна (1883-1938) – українського історика, педагога, доктора філософії, члена Ставропігійського братства. До 1914 р. викладав історію у Станіславові (нині Івано-Франківськ) і Коломиї. Був автором підручників з історії для гімназій. Опублікував матеріали до історії Львівської ставропігії XYIII ст. й «Історії Волоської Церкви у Львові». Брав участь в боях проти більшовиків. Згодом викладав у Академічній гімназії Львова. Його наукові праці відзначаються багатою джерельною базою та аргументованістю. Зокрема, в 1935 року опублікував виважену статтю про історичну концепцію Михайла Грушевського.
На полі №19 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» здійснено впорядкування надгробка отця Володимира Гургули (1874-1918) - пароха Успенської церкви у Львові, який у 1916 році провадив багатолюдний похорон Івана Франка з його будинку по вул. Понінського, 4 (тепер вул. Івана Франка, 152) на Личаківський цвинтар.