Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Австрійський військовий цвинтар періоду Першої Світової війни (незбережений)

Австрійський військовий цвинтар був заснований російськими санітарними службами для полонених австрійської армії, які померли у львівських шпиталях у 1914-1915 рр.

Після повернення австрійців до Львова цей цвинтар був призначений для загиблих австрійської і союзних армій – німецької та турецької. На цвинтарі були поховання воїнів різних національностей – австрійців, українців, німців, поляків, чехів, словаків, словенців, хорватів, сербів, угорців, турків, боснійців. На ньому також здійснювали поховання січових стрільців – учасників Листопадового чину 1918 р.

На прилеглих до австрійського військового цвинтаря полях Личаківського цвинтаря  у 1941 р. ховали українців, які загинули у львівських тюрмах НКВС.

Головний вхід на військовий цвинтар був з боку нинішньої вулиці Черемшини, де до наших днів збереглась мурована брама.

У 1946-1947 рр. австрійський військовий цвинтар був зруйнований радянською владою, а на його місці влаштовані цивільні та військові поховання.

На даний час це територія сучасного Личаківського цвинтаря з північної сторони (сучасні поля №82,84,85 і Личаківське військове кладовище).

У 1989 р. у верхній частині Личаківського військового кладовища Львівське відділення Українського товариства «Меморіал» встановило високий березовий хрест, який згодом було замінено на металевий, в пам'ять про січових стрільців, старшин, учасників Листопадового чину 1918 р. 

У 1996 році на полі №85 встановлений пам'ятник в пам’ять про жертв масового розстрілу громадян України більшовицьким НКВС 26.06.1941 р. в тюрмі на Лонцького.

З ініціативи Австрійського Чорного Хреста на цьому ж полі у 2010 році встановлений пам’ятник в пам’ять про загиблих солдат колишньої Австро-Угорської монархії, а у 2018 році - встановлені два пам’ятники Урядом Республіки Хорватія та Урядом Республіки Словенія в пам’ять про загиблих у 1914-1918 рр. хорватських та словенських воїнів.


На Личаківському цвинтарі поховані відомі особистості, представники науки, культури і політики

  • Микола Колесса (1903-2006) – композитор, диригент, педагог. Герой України. Поле 3. (ск. С.Литвиненко, 1930; арх. М. Рибенчук, 2012)

     
  • Володимир Патик (1926-2016) – живописець, пейзажист, майстер натюрморту, заслужений художник України, народний художник України, лауреат Шевченківської премії. Поле 69.

     
  • Стефан Банах (1892-1945) – відомий математик, теоретик функціонального аналізу. Один із засновників львівської математичної школи. Поле 1.

     
  • Денис Зубрицький (1777-1862) – історик, етнограф,  архівіст, дослідник розвитку друкарства в Галичині. Поле 22.

     
  • Олег Романів (1928-2005) – доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, вчений у галузі механіки матеріалів, Голова Наукового Товариства ім.Т.Шевченка в Україні, Генеральний Секретар Світової Ради НТШ. Поле 12.

     
  • Іван Левинський (1851-1919) – архітектор, підприємець, громадський діяч, професор Львівської Політехніки. Поле 73. (ск. О.Лушпинський).

     
  • Самуель Кирил Стефановіч (1755-1858) – архиєпископ, митрополит Львівської Вірменської Католицької Церкви. Поле 4. (ск. Ю.Белтовський)

     
  • Володимир Кашицький (1913-2001) – громадський і культурний діяч, меценат, почесний громадянин міста Львова. Поле 52.

     
  • Зеновій Флінта (1935-1988) – живописець, графік, художник-кераміст. Поле 21.

     
  • Юліан Лаврівський (1821-1873) – суддя, політик і громадсько-культурний діяч, голова товариства «Просвіта» у 1870-1873 рр., голова товариства «Руська Бесіда». Поле 56.

     

Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • На полі 21 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Павла Ковжуна (1896-1939) – відомого українського графіка, живописця, публіциста і мистецтвознавця.

    Павло Ковжун був громадським діячем і активним учасником українських національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.

     
  • На полі №43 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано гробницю, в якій похований Антін Глодзінський (1865 (згідно архівних даних 1861)-1914) – рідний дядько Степана Бандери по лінії матері, священик, педагог, інспектор рільничих шкіл, автор статей та брошур на сільськогосподарську тематику.

     
  • На полі №5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей  «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Лева Стефановича (1845-1919) – судді апеляційного суду, батька січового стрільця, старшини УГА Івана Стефановича та художниці-графіка, громадської діячки Ярослави Музики.

     
  • На полі №5 Личаківського цвинтаря дирекцією музею відремонтовано надгробок Ничая Аполлона (1846-1918) – громадського і освітнього діяча, економіста, агронома, редактора, за фахом філолога. Його матір походила з відомого роду Бобикевичів. Ничай Аполлон - один з перших діячів кооперативного руху в Галичині. Разом з Василем Нагірним створив у Львові перший кооператив «Народна торгівля», директором якого був у 1883 р.

     
  • На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Бориса Тягна (1904-1964) – українського театрального та кіно- режисера, педагога, Народного артиста.

    З 1922 по 1929 роки він був актором та режисером  легендарного театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса.

    У кінці 20-х - середині 30-х років Борис Тягно успішно працював на Одеській та Київській кінофабриках. У 1948-1964 роках головний режисер Львівського українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

    До найбільш відоміших його вистав  повоєнного часу відносять «Дванадцяту ніч» (1946) і «Гамлет» (1957) Вільяма Шекспіра, «Тарас Бульба» Миколи Гоголя (1952), «Дядю Ваню» Антона Чехова (1953), «Сон князя Святослава» Івана Франка (1955).

    Одним з його учнів був актор Богдан Ступка.

    Борис Тягно похований у спільній могилі з сином – архітектором Юрієм Тягном (1935-1964).

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.