Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Пагорб Слави

Меморіальний комплекс «Пагорб Слави» розташований у південно-східній частині Львова по вул. Пасічній. 

Меморіал збудований на честь воїнів, що загинули в роки Першої світової війни (у 1914-1915 роках) в Галичині та радянських воїнів, що брали участь у боях за Львів з німецькими військами у 1944 році.

Меморіальний комплекс «Пагорб Слави» був закладений і побудований у 1945-1957 рр. Спроектований архітекторами А.Натальченком, І.Персиковим та Г.Швецько-Вінецьким. Скульптурні роботи виконали скульптори В. Форостецький та М. Лисенко. 

До меморіального комплексу входять: 1 братська могила російських воїнів, 3 братські могили радянських воїнів, 24 могили Героїв Радянського Союзу та 226 індивідуальних могил радянських воїнів. 

Центральний вхід від вул.Пасічної прикрашений вхідною аркою з військовою символікою.

Територія комплексу має форму квадрата, поділеного на зони, в яких розміщено по кутах братські могили:

російських солдатів з часів Першої світової війни з пам’ятником-обеліском, вимуруваним з кам’яних блоків та невеликим квітником навколо обеліска;

воїнів-танкістів з бронзовою композицією «Воїн з прапором» (ск. В.Форостецький);

воїнів-авіаторів з бронзовою композицією «Присяга» (ск. М. Лисенко)

бронзовий пам’ятник- композиція «Мати-Батьківщина» (ск. М.Лисенко)

У центральній частині комплексу у вигляді півкіл розміщені в одному ряді могили 24 Героїв Радянського Союзу по 12 могил з кожного боку. На решті території розміщені рядами 226 індивідуальних могил.

У 1991 р. «Пагорб Слави» був приєднаний до новоствореного музею «Личаківський цвинтар».


На Личаківському цвинтарі поховані відомі особистості, представники науки, культури і політики

  • Марійка Підгірянка (1881-1963) – поетеса, педагог, автор творів для дітей. Поле 5. (ск. Є.Прокопович).

     
  • Габріеля Запольська (1857-1921) – письменниця і актриса, авторка відомої п’єси «Моральність пані Дульської». Поле 1.

     
  • Григорій Тютюнник (1920-1961) – письменник, публіцист, журналіст, автор роману «Вир», лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка. Поле 1. (ск.Є.Дзиндра)

     
  • Олександр Кривенко (1963-2003) – журналіст, публіцист, громадський діяч, головний редактор у 1998-1999 р.«Телевізійної служби новин», редактор львівських газет «Поступ» і «Post–Поступ». Поле 3.

     
  • Мирослав Скорик (1938-2020) - композитор і музикознавець, Герой України, Народний артист України, лауреат премії ім. Т.Г.Шевченка,  художній керівник Київської опери у 2011-2016 рр. Нагороджений відзнакою «Національна легенда України» (посмертно).  Поле13.

     
  • Жорж Гамаш (1954-2018) – канадійський художник французького походження, автор арт-книги про левів «Львів – левове королівство». Поле 53.

     
  • Євген Лисик (1930-1991) – театральний художник, головний художник Львівського оперного театру, народний художник України. Поле 67.

     
  • Іван Труш (1869-1941) – художник-імпресіоніст, портретист, мистецький критик. Поле 1.

     
  • Марія Конопницька (1842-1910) - прозаїк, поетеса, літературний критик, авторка творів для дітей та юнацтва. Поле 1. (ск. Л. Дрекслер, надгробок  відновлений ск. В. Сколоздрою у 1950).

     
  • Мар’ян Панчишин (1882-1943) – лікар, громадський діяч, організатор і довголітній голова Українського Лікарського Товариства, провідний ординатор відділу внутрішніх хвороб «Народної лічниці», особистий лікар митрополита Андрея Шептицького, ректор Українського таємного університету (1924-1925). Поле 5.

     

Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • На полі №5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей  «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Лева Стефановича (1845-1919) – судді апеляційного суду, батька січового стрільця, старшини УГА Івана Стефановича та художниці-графіка, громадської діячки Ярослави Музики.

     
  • На полі 50 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» встановлено надгробок на похованні родини Кеупрулян. До цього тут був металевий хрест, встановлений у 2012 році на місці поховання, віднайденому науковими співробітниками музею. Кеупрулян Карапет (1884-1939) – вчений, знавець вірменської мови і викладач Львівського університету. Автор підручника з вірменської граматики, виданого у Львові у 1938 р. Його дружина Кеупрулян-Вуйцік Броніслава (1890-1938) – музиколог, діяч Архидієцезіальної спілки вірмен у Львові.

     
  • На полі №12 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано гробницю родини Козловських, в якій похований Орест-Єремія Козловський (14.05.1874-17.09.1929) – старший учитель Всенародної школи в Рогатині, книголюб. Його книгозбірня нараховувала кілька тисяч томів. Крім книгозбірні залишив збірку мінералів, колекцію давніх монет.

    Син О.-Є. Козловського – Ярослав загинув у визвольній боротьбі як старшина УСС неподалік Кам’янця-Подільського.

     
  • На полі 52 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок родини Вітковицьких. В цій могилі спочиває Скрипник з Вітковицьких Іванна (18.01.1898-06.05.1940) - дружина громадського і політичного діяча, Патріарха Української автокефальної православної церкви Мстислава Скрипника (1898-1993).

     
  • На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Бориса Тягна (1904-1964) – українського театрального та кіно- режисера, педагога, Народного артиста.

    З 1922 по 1929 роки він був актором та режисером  легендарного театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса.

    У кінці 20-х - середині 30-х років Борис Тягно успішно працював на Одеській та Київській кінофабриках. У 1948-1964 роках головний режисер Львівського українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

    До найбільш відоміших його вистав  повоєнного часу відносять «Дванадцяту ніч» (1946) і «Гамлет» (1957) Вільяма Шекспіра, «Тарас Бульба» Миколи Гоголя (1952), «Дядю Ваню» Антона Чехова (1953), «Сон князя Святослава» Івана Франка (1955).

    Одним з його учнів був актор Богдан Ступка.

    Борис Тягно похований у спільній могилі з сином – архітектором Юрієм Тягном (1935-1964).

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.