Музей «Личаківський цвинтар»
Юрій Рудавський (1947-2007) – фізик, ректор Національного університету «Львівська політехніка», доктор фізико-математичних наук, заслужений діяч науки і техніки України. Поле 4. (ск. В.Ярич, 2009)
На полі №5 Личаківського цвинтаря дирекцією музею відремонтовано надгробок Ничая Аполлона (1846-1918) – громадського і освітнього діяча, економіста, агронома, редактора, за фахом філолога. Його матір походила з відомого роду Бобикевичів. Ничай Аполлон - один з перших діячів кооперативного руху в Галичині. Разом з Василем Нагірним створив у Львові перший кооператив «Народна торгівля», директором якого був у 1883 р.
Федусевич Юліан (15.01.1875-02.03.1949) – суддя апеляційного суду, міністр справедливості (судове міністерство) уряду Я.Стецька, брат Мирона Федусевича – одного зі співзасновників Пласту та тесть Андрія П’ясецького – інженера-лісівника і міністра лісництва в уряді Я.Стецька.
Боублік Карел (Boublík Karel, 06.11.1869-01.05.1925) – чеський архітектор та будівничий. Народився в м. Колінец. Закінчив Вищу будівельно-технічну школу при Державній промисловій школі в м. Брно. Наприкінці 1880-х переїхав до Львова, був членом Товариства львівських будівничих. У 1895-1896 – керівник технічного бюро І.Левинського. Спроектував для Галицької крайової виставки павільйон Львова (1894), концертну залу (зі стінописом власного проекту), павільйон гігієни та тріумфальну арку на честь прийому імператора Франца Йосифа І у Львові, керував спорудженням Палацу промисловості. Керував у Львові товариством «Ческа беседа».
Автор «Дому Шопена» на сучасній вул. П. Дорошенка, 11; кам’яниць «Під Павою» на вул.
І. Котляревського, 22 та 24; житлових будинків на вул. П.Куліша, 1, вул. Личаківській,16, вул. Парковій, 6, 8, 10, 12; житлового будинку з кав’ярнею «Американська» на вул. Січових Стрільців,11; будинків на пл. Соборній, 2, 2а; кам’яниці на пл. Соборній,1 та на пл. Галицькій, 7; чиншового будинку Й. Шпрехера з аптекою на вул. Т.Шевченка, 2, 4; будинків на вул. П.Грабовського, 6 та вул. Генерала Чупринки, 47. Спорудив віллу на вул. І.Труша, 11а, «Дім преси» на вул. Підвальній, 3 у Львові та дім товариства «Сокіл» у м.Ходорові. Помер у Львові.
Місце поховання архітектора з часом було втрачено. Працівникам наукового відділу музею «Личаківський цвинтар» вдалось встановити місце поховання К.Боубліка на полі №19.
З 1922 по 1929 роки він був актором та режисером легендарного театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса.
У кінці 20-х - середині 30-х років Борис Тягно успішно працював на Одеській та Київській кінофабриках. У 1948-1964 роках головний режисер Львівського українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.
До найбільш відоміших його вистав повоєнного часу відносять «Дванадцяту ніч» (1946) і «Гамлет» (1957) Вільяма Шекспіра, «Тарас Бульба» Миколи Гоголя (1952), «Дядю Ваню» Антона Чехова (1953), «Сон князя Святослава» Івана Франка (1955).
Одним з його учнів був актор Богдан Ступка.
Борис Тягно похований у спільній могилі з сином – архітектором Юрієм Тягном (1935-1964).
