Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Адам Коцко

Адам Коцко (1882-1910) – діяч українського студентського руху в Галичині, борець за український університет у Львові. Поле 5.(ск. Гейлінг, 1912).


Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • На полі №63 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Костянтина і Анни Яримовичів та Софії з Яримовичів Жовнірчук.

    о. Яримович Костянтин (1847-1915) – адміністратор (1873-1874) і парох (1874-1876) на Збоїськах. Потім парох в с. Суходіл (1876-1881) і с. Підмонастир (1881-1884), далі сотрудник в Успенській церкві у Львові (1884-1898) та парох в церкві Петра і Павла (1898-1915). У 1900 р. хрестив доньку Михайла Грушевського – Катерину Грушевську.

     
  • На полі №55 дирекцією ЛКП Музей «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на похованні Климковича Ксенофонта (1835-1881) — українського прозаїка, поета, перекладача, журналіста, співробітника галицьких видань 60-х років XIX ст. Він був одним з перших популяризаторів творчості Тараса Шевченка в Галичині і ініціатором відзначення ювілеїв Кобзаря. Зокрема, перекладав його твори різними мовами. У 1864 р. вперше видав його поему «Сон». У 1867 р. видав у Львові двотомник «Поезії Тараса Шевченка». Ксенофонт Климкович обстоював ідею єдності Галичини з Наддніпрянською Україною. Місце поховання було втрачене. Віднайдене у 90-х роках.

     
  • На полі 72 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на могилі ад’юнкта Окружної дирекції публічних робіт у Львові Михайла Пулюя (прож.56 р., пом.1922 р.). Михайло Пулюй похований разом з донькою Марією (прож.42 р., пом.1939).

    Михайло Пулюй – наймолодший з сімох дітей у заможній міщанській греко-католицькій родині Павла Пульгуя (згодом прізвище поміняли на Пулюй) та Оксани Бурштинської з містечка Грималів (тепер – Гримайлів) на Тернопільщині.

    Його старший брат Іван Пулюй — відомий фізик, філософ, педагог, перекладач, громадський діяч, співавтор перекладу Біблії українською мовою. Працював у галузі молекулярної фізики, електротехніки, досліджував електричні розряди в газах, властивості та природу рентгенівських променів, стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття Х-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Іван Пулюй помер 31.01.1918 р. у Празі.

    Останній  лист Михайла Пулюя до брата Івана був написаний 25 грудня 1917 року.

     
  • На полі №12 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано гробницю родини Козловських, в якій похований Орест-Єремія Козловський (14.05.1874-17.09.1929) – старший учитель Всенародної школи в Рогатині, книголюб. Його книгозбірня нараховувала кілька тисяч томів. Крім книгозбірні залишив збірку мінералів, колекцію давніх монет.

    Син О.-Є. Козловського – Ярослав загинув у визвольній боротьбі як старшина УСС неподалік Кам’янця-Подільського.

     
  •  

    На полі №51 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар»  впорядковано поховання Матчака Михайла (1895-1958) - січового стрільця, сотника  УСС.

    Михайло Матчак брав участь майже у всіх боях Легіону УСС. Був ад’ютантом Євгена Коновальця і одним з ініціаторів заснування УВО, видавцем і редактором, засновником і власником видавництва і бібліотеки «Ізмарагд» у Львові. Після Другої світової війни проживав у Відні, допомагаючи українським емігрантам. У лютому 1947 викрадений радянськими спецслужбами і засуджений до 25 років ув’язнення. Помер у 1958 р. на засланні. Родина дружини перевезла тіло до Львова.

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.