Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ольга Хоружинська-Франко

Ольга Хоружинська-Франко (1864-1941) – громадська діячка і видавець, дружина Івана Франка. Поле 4.


Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • На полі №5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей  «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Лева Стефановича (1845-1919) – судді апеляційного суду, батька січового стрільця, старшини УГА Івана Стефановича та художниці-графіка, громадської діячки Ярослави Музики.

     
  • На полі 21 дирекцією музею «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок на спільному похованні Михайла і Анни  Павликів. Михайло Павлик (1853-1915) – письменник, публіцист, перекладач, редактор, видавець, бібліотекар, фольклорист. Він був громадським і політичним діячем, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. Спільно з Іваном Франком у 1890 р. заснував Русько-українську радикальну партію. Підтримував ідею незалежності України.

    З ним похована його рідна сестра Анна Павлик (1855-1928) – громадська і культурна діячка, письменниця, фольклористка, учасниця жіночого руху в Галичині.

     
  • На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Бориса Тягна (1904-1964) – українського театрального та кіно- режисера, педагога, Народного артиста.

    З 1922 по 1929 роки він був актором та режисером  легендарного театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса.

    У кінці 20-х - середині 30-х років Борис Тягно успішно працював на Одеській та Київській кінофабриках. У 1948-1964 роках головний режисер Львівського українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

    До найбільш відоміших його вистав  повоєнного часу відносять «Дванадцяту ніч» (1946) і «Гамлет» (1957) Вільяма Шекспіра, «Тарас Бульба» Миколи Гоголя (1952), «Дядю Ваню» Антона Чехова (1953), «Сон князя Святослава» Івана Франка (1955).

    Одним з його учнів був актор Богдан Ступка.

    Борис Тягно похований у спільній могилі з сином – архітектором Юрієм Тягном (1935-1964).

     
  • На полі 5 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на могилі Адама Коцка (1882-1910) – студента правничого відділу Львівського університету, члена українського академічного молодіжного товариства «Вільна громада» і товариства робітників «Воля».

    Адам Коцко загинув 1 липня 1910 р. під час протистояння між українськими та польськими студентами. Його похорон перетворився на політичну маніфестацію. Слова прощання над могилою студента промовили К. Левицький, М. Грушевський, К. Трильовський, О. Назарук та Л. Цегельський.

    Постать Адама Коцка є символом боротьби українців за національний університет у Львові.Його іменем названа одна з вулиць м. Львова.

    У 1912 р. на його могилі була встановлена скульптура «Скорботна Мадонна» авторства скульптора Гейлінга, привезена з Німеччини.  У 1954 р. бронзова скульптура була викрадена. У 1960-х роках її випадково виявили на одному з міських кладовищ  Риги. Процес повернення скульптури тривав з 1968 р. і завершився аж у 1990 р.

     
  • На полі 21 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Павла Ковжуна (1896-1939) – відомого українського графіка, живописця, публіциста і мистецтвознавця.

    Павло Ковжун був громадським діячем і активним учасником українських національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.