Кароль Скібінський

: Дирекція музею «Личаківський цвинтар»

Кароль Скібінський (1849-1922) – ректор Львівської Політехніки, професор, інженер-залізничник, доктор Honoris Causa. Поле 1.(ск. В.Равський)

Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

На полі №12 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано гробницю родини Козловських, в якій похований Орест-Єремія Козловський (14.05.1874-17.09.1929) – старший учитель Всенародної школи в Рогатині, книголюб. Його книгозбірня нараховувала кілька тисяч томів. Крім книгозбірні залишив збірку мінералів, колекцію давніх монет.

Син О.-Є. Козловського – Ярослав загинув у визвольній боротьбі як старшина УСС неподалік Кам’янця-Подільського.
На полі №59 ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Дмитра Максимяка.

Дмитро Максимяк (1897-1943) – священик, січовий стрілець. У 1914 році був в с.Горонда в рядах сотні Вітовського. У 1918 р. став командантом української жандармерії в Калуші, опісля був четарем УГА. Знаний як нафтовий технік в Бориславі. Був змушений виїхати в Канаду, а звідти повернувся як православний священик. Мав парафію в Грубешівському повіті. Після 1939 р. переїхав на Холмщину.
На полі 63 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Копистянського Адріяна (1883-1938) – українського історика, педагога, доктора філософії, члена Ставропігійського братства. До 1914 р. викладав історію у Станіславові (нині Івано-Франківськ) і Коломиї. Був автором підручників з історії для гімназій. Опублікував матеріали до історії Львівської ставропігії XYIII ст. й «Історії Волоської Церкви у Львові». Брав участь в боях проти більшовиків. Згодом викладав у Академічній гімназії Львова. Його наукові праці відзначаються багатою джерельною базою та аргументованістю. Зокрема, в 1935 року опублікував виважену статтю про історичну концепцію Михайла Грушевського.
Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та товариство «Ческа беседа» у Львові спільно з дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» вcтановили пам’ятний знак на місці поховання архітектора Карела Боубліка (поле №19 Личаківського цвинтаря).

Боублік Карел (Boublík Karel, 06.11.1869-01.05.1925) – чеський архітектор та будівничий. Народився в м. Колінец. Закінчив Вищу будівельно-технічну школу при Державній промисловій школі в м. Брно. Наприкінці 1880-х переїхав до Львова, був членом Товариства львівських будівничих. У 1895-1896 – керівник технічного бюро І.Левинського. Спроектував для Галицької крайової виставки павільйон Львова (1894), концертну залу (зі стінописом власного проекту), павільйон гігієни та тріумфальну арку на честь прийому імператора Франца Йосифа І у Львові, керував спорудженням Палацу промисловості. Керував у Львові товариством «Ческа беседа».

Автор «Дому Шопена» на сучасній вул. П. Дорошенка, 11; кам’яниць «Під Павою» на вул.

І. Котляревського, 22 та 24; житлових будинків на вул. П.Куліша, 1, вул. Личаківській,16, вул. Парковій, 6, 8, 10, 12; житлового будинку з кав’ярнею «Американська» на вул. Січових Стрільців,11; будинків на пл. Соборній, 2, 2а; кам’яниці на пл. Соборній,1 та на пл. Галицькій, 7; чиншового будинку Й. Шпрехера з аптекою на вул. Т.Шевченка, 2, 4; будинків на вул. П.Грабовського, 6 та вул. Генерала Чупринки, 47. Спорудив віллу на вул. І.Труша, 11а, «Дім преси» на вул. Підвальній, 3 у Львові та дім товариства «Сокіл» у м.Ходорові. Помер у Львові.

Місце поховання архітектора з часом було втрачено. Працівникам наукового відділу музею «Личаківський цвинтар» вдалось встановити місце поховання К.Боубліка на полі №19.
На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовна гробниця родини Танчаковських, збудована за проектом відомого архітектора і художника Олександра Лушпинського. На її затулі зображений тризуб, який дивом уцілів в радянські часи. В гробниці похований Танчаковський Йосип (1857-1929) - галицький педагог, учитель і управитель народної школи імені Маркіяна Шашкевича у Львові; організатор фахового шкільництва «Рідної Школи»; автор шкільних підручників. Крім нього тут спочили: з Целевичів Юлія Танчаковська (1868-1934) та стрілець УНР, студент права Богдан-Ігор Танчаковський (1896-1921).