Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Зигмунт Горголевський

Зигмунт Горголевський (1845-1903) – архітектор, автор будівлі Львівського оперного театру та численних споруд в Німеччині та Польщі. Поле 1.


Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовна гробниця родини Танчаковських, збудована за проектом відомого архітектора і художника Олександра Лушпинського. На її затулі зображений тризуб, який дивом уцілів в радянські часи. В гробниці похований Танчаковський Йосип (1857-1929) - галицький педагог, учитель і управитель народної школи імені Маркіяна Шашкевича у Львові; організатор фахового шкільництва «Рідної Школи»; автор шкільних підручників. Крім нього тут спочили: з Целевичів Юлія Танчаковська (1868-1934) та стрілець УНР, студент права Богдан-Ігор Танчаковський (1896-1921).

     
  • На полі 52 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок родини Вітковицьких. В цій могилі спочиває Скрипник з Вітковицьких Іванна (18.01.1898-06.05.1940) - дружина громадського і політичного діяча, Патріарха Української автокефальної православної церкви Мстислава Скрипника (1898-1993).

     
  • На полі 50 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» встановлено надгробок на похованні родини Кеупрулян. До цього тут був металевий хрест, встановлений у 2012 році на місці поховання, віднайденому науковими співробітниками музею. Кеупрулян Карапет (1884-1939) – вчений, знавець вірменської мови і викладач Львівського університету. Автор підручника з вірменської граматики, виданого у Львові у 1938 р. Його дружина Кеупрулян-Вуйцік Броніслава (1890-1938) – музиколог, діяч Архидієцезіальної спілки вірмен у Львові.

     
  • На полі 5 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на могилі Адама Коцка (1882-1910) – студента правничого відділу Львівського університету, члена українського академічного молодіжного товариства «Вільна громада» і товариства робітників «Воля».

    Адам Коцко загинув 1 липня 1910 р. під час протистояння між українськими та польськими студентами. Його похорон перетворився на політичну маніфестацію. Слова прощання над могилою студента промовили К. Левицький, М. Грушевський, К. Трильовський, О. Назарук та Л. Цегельський.

    Постать Адама Коцка є символом боротьби українців за національний університет у Львові.Його іменем названа одна з вулиць м. Львова.

    У 1912 р. на його могилі була встановлена скульптура «Скорботна Мадонна» авторства скульптора Гейлінга, привезена з Німеччини.  У 1954 р. бронзова скульптура була викрадена. У 1960-х роках її випадково виявили на одному з міських кладовищ  Риги. Процес повернення скульптури тривав з 1968 р. і завершився аж у 1990 р.

     
  •  

    На полі №51 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар»  впорядковано поховання Матчака Михайла (1895-1958) - січового стрільця, сотника  УСС.

    Михайло Матчак брав участь майже у всіх боях Легіону УСС. Був ад’ютантом Євгена Коновальця і одним з ініціаторів заснування УВО, видавцем і редактором, засновником і власником видавництва і бібліотеки «Ізмарагд» у Львові. Після Другої світової війни проживав у Відні, допомагаючи українським емігрантам. У лютому 1947 викрадений радянськими спецслужбами і засуджений до 25 років ув’язнення. Помер у 1958 р. на засланні. Родина дружини перевезла тіло до Львова.

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.