Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Володимир Кашицький

Володимир Кашицький (1913-2001) – громадський і культурний діяч, меценат, почесний громадянин міста Львова. Поле 52.


Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • На полі №19 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» здійснено впорядкування надгробка отця Володимира Гургули (1874-1918) - пароха Успенської церкви у Львові, який у 1916 році провадив багатолюдний похорон Івана Франка з його будинку по вул. Понінського, 4 (тепер вул. Івана Франка, 152) на Личаківський цвинтар.

     
  • На полі №16 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Кароліни Янкевичевої з Ключенків (1908 р.)

     
  • На полі №60 ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Федусевича Юліана.

    Федусевич Юліан (15.01.1875-02.03.1949) – суддя апеляційного суду, міністр справедливості (судове міністерство) уряду Я.Стецька, брат Мирона Федусевича – одного зі співзасновників Пласту та тесть Андрія П’ясецького – інженера-лісівника і міністра лісництва в уряді Я.Стецька.

     
  • На полі 61 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на похованні Якуба Гордона (справжнє прізвище Максиміліан Ятовт; 1827-1895) – товариша Тараса Шевченка по казахській неволі, письменника-мемуариста, політичного засланця.

    Якуб Гордон був висланий у 1848 р. до Сибіру і на Кавказ. Тарас Шевченко познайомився з ним у 1850 р. В книзі «Солдат, або шість років в Оренбурзі та Уральську» (1864 р.) Якуб Гордон написав про солдатське життя в ці роки і про важкий життєвий шлях Тараса Шевченка.

    З 1872 р. письменник-мемуарист жив і працював у Львові. У 1994 р. місце його поховання на полі 61 було віднайдене і встановлений тимчасовий дерев’яний хрест. Надгробок був встановлений за кошти музею «Личаківський цвинтар»  у 2004 р.

     
  • На полі №59 ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Дмитра Максимяка.

    Дмитро Максимяк (1897-1943) – священик, січовий стрілець. У 1914 році був в с.Горонда в рядах сотні Вітовського. У 1918 р. став командантом української жандармерії в Калуші, опісля був четарем УГА. Знаний як нафтовий технік в Бориславі. Був змушений виїхати в Канаду, а звідти повернувся як православний священик. Мав парафію в Грубешівському повіті. Після 1939 р. переїхав на Холмщину.

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.