Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Степан Чарнецький

Степан Чарнецький (1881-1944) – поет, театральний діяч і критик, перекладач, автор відомого гімну Українських Січових Стрільців «Ой, у лузі червона калина похилилася….». Поле 19.


Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  •  

    На полі №51 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар»  впорядковано поховання Матчака Михайла (1895-1958) - січового стрільця, сотника  УСС.

    Михайло Матчак брав участь майже у всіх боях Легіону УСС. Був ад’ютантом Євгена Коновальця і одним з ініціаторів заснування УВО, видавцем і редактором, засновником і власником видавництва і бібліотеки «Ізмарагд» у Львові. Після Другої світової війни проживав у Відні, допомагаючи українським емігрантам. У лютому 1947 викрадений радянськими спецслужбами і засуджений до 25 років ув’язнення. Помер у 1958 р. на засланні. Родина дружини перевезла тіло до Львова.

     
  • На полі 61 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на похованні Якуба Гордона (справжнє прізвище Максиміліан Ятовт; 1827-1895) – товариша Тараса Шевченка по казахській неволі, письменника-мемуариста, політичного засланця.

    Якуб Гордон був висланий у 1848 р. до Сибіру і на Кавказ. Тарас Шевченко познайомився з ним у 1850 р. В книзі «Солдат, або шість років в Оренбурзі та Уральську» (1864 р.) Якуб Гордон написав про солдатське життя в ці роки і про важкий життєвий шлях Тараса Шевченка.

    З 1872 р. письменник-мемуарист жив і працював у Львові. У 1994 р. місце його поховання на полі 61 було віднайдене і встановлений тимчасовий дерев’яний хрест. Надгробок був встановлений за кошти музею «Личаківський цвинтар»  у 2004 р.

     
  • На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовна гробниця родини Танчаковських, збудована за проектом відомого архітектора і художника Олександра Лушпинського. На її затулі зображений тризуб, який дивом уцілів в радянські часи. В гробниці похований Танчаковський Йосип (1857-1929) - галицький педагог, учитель і управитель народної школи імені Маркіяна Шашкевича у Львові; організатор фахового шкільництва «Рідної Школи»; автор шкільних підручників. Крім нього тут спочили: з Целевичів Юлія Танчаковська (1868-1934) та стрілець УНР, студент права Богдан-Ігор Танчаковський (1896-1921).

     
  • На полі №60 ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Федусевича Юліана.

    Федусевич Юліан (15.01.1875-02.03.1949) – суддя апеляційного суду, міністр справедливості (судове міністерство) уряду Я.Стецька, брат Мирона Федусевича – одного зі співзасновників Пласту та тесть Андрія П’ясецького – інженера-лісівника і міністра лісництва в уряді Я.Стецька.

     
  • На полі 60 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» встановлено надгробок на могилі Модеста Каратницького (1858-1940). Він був послом Галицького сейму та Австрійського райхсрату, суддею, головою Товариства українських правників. Окрім професійної, проводив активну громадську діяльність. Зокрема, був головою Товариства охорони дітей і опіки над молоддю, опікувався організацією «Пласт». Місце поховання Модеста Каратницького віднайдене у 2021 р. науковими співробітниками музею „Личаківський цвинтар”.

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.