Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Василь Пилип’юк

Василь Пилип’юк (1950-2017) – фотохудожник, головний редактор журналу «Світло й Тінь», президент видавничого підприємства «Світло й Тінь», Лауреат Національної премії України імені Т.Шевченка, професор. Поле 50.


Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • На полі 21 дирекцією музею «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок на спільному похованні Михайла і Анни  Павликів. Михайло Павлик (1853-1915) – письменник, публіцист, перекладач, редактор, видавець, бібліотекар, фольклорист. Він був громадським і політичним діячем, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. Спільно з Іваном Франком у 1890 р. заснував Русько-українську радикальну партію. Підтримував ідею незалежності України.

    З ним похована його рідна сестра Анна Павлик (1855-1928) – громадська і культурна діячка, письменниця, фольклористка, учасниця жіночого руху в Галичині.

     
  • На полі №5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей  «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Лева Стефановича (1845-1919) – судді апеляційного суду, батька січового стрільця, старшини УГА Івана Стефановича та художниці-графіка, громадської діячки Ярослави Музики.

     
  • На полі №62 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на віднайденій могилі Володимира Масляка (1858-1924) та його дружини Ольги Масляк (1871-1943).

    Володимир Масляк - письменник, перекладач, критик, журналіст, батько поета і перекладача Степана-Юрія Масляка.

     
  • На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Бориса Тягна (1904-1964) – українського театрального та кіно- режисера, педагога, Народного артиста.

    З 1922 по 1929 роки він був актором та режисером  легендарного театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса.

    У кінці 20-х - середині 30-х років Борис Тягно успішно працював на Одеській та Київській кінофабриках. У 1948-1964 роках головний режисер Львівського українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

    До найбільш відоміших його вистав  повоєнного часу відносять «Дванадцяту ніч» (1946) і «Гамлет» (1957) Вільяма Шекспіра, «Тарас Бульба» Миколи Гоголя (1952), «Дядю Ваню» Антона Чехова (1953), «Сон князя Святослава» Івана Франка (1955).

    Одним з його учнів був актор Богдан Ступка.

    Борис Тягно похований у спільній могилі з сином – архітектором Юрієм Тягном (1935-1964).

     
  • На полі №19 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» здійснено впорядкування надгробка отця Володимира Гургули (1874-1918) - пароха Успенської церкви у Львові, який у 1916 році провадив багатолюдний похорон Івана Франка з його будинку по вул. Понінського, 4 (тепер вул. Івана Франка, 152) на Личаківський цвинтар.

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.