Сергій Кузьмінський

: Дирекція музею «Личаківський цвинтар»

Сергій Кузьмінський (1962-2009) – музикант, вокаліст блюз-панк-фолк-групи «Брати Гадюкіни», лауреат фестивалів «Червона Рута» і «Таврійські ігри». Поле 50. (ск. О.Золотарьов)

Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

На полі 16 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Йосипа Кишакевича (1872-1953) – композитора і хорового диригента, священика УГКЦ, військового капелана.

Отець Йосип Кишакевич був одним із засновників хорового товариства «Боян».
На полі 72 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на могилі ад’юнкта Окружної дирекції публічних робіт у Львові Михайла Пулюя (прож.56 р., пом.1922 р.). Михайло Пулюй похований разом з донькою Марією (прож.42 р., пом.1939).

Михайло Пулюй – наймолодший з сімох дітей у заможній міщанській греко-католицькій родині Павла Пульгуя (згодом прізвище поміняли на Пулюй) та Оксани Бурштинської з містечка Грималів (тепер – Гримайлів) на Тернопільщині.

Його старший брат Іван Пулюй — відомий фізик, філософ, педагог, перекладач, громадський діяч, співавтор перекладу Біблії українською мовою. Працював у галузі молекулярної фізики, електротехніки, досліджував електричні розряди в газах, властивості та природу рентгенівських променів, стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття Х-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Іван Пулюй помер 31.01.1918 р. у Празі.

Останній лист Михайла Пулюя до брата Івана був написаний 25 грудня 1917 року.
На полі 5 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на могилі Адама Коцка (1882-1910) – студента правничого відділу Львівського університету, члена українського академічного молодіжного товариства «Вільна громада» і товариства робітників «Воля».

Адам Коцко загинув 1 липня 1910 р. під час протистояння між українськими та польськими студентами. Його похорон перетворився на політичну маніфестацію. Слова прощання над могилою студента промовили К. Левицький, М. Грушевський, К. Трильовський, О. Назарук та Л. Цегельський.

Постать Адама Коцка є символом боротьби українців за національний університет у Львові.Його іменем названа одна з вулиць м. Львова.

У 1912 р. на його могилі була встановлена скульптура «Скорботна Мадонна» авторства скульптора Гейлінга, привезена з Німеччини. У 1954 р. бронзова скульптура була викрадена. У 1960-х роках її випадково виявили на одному з міських кладовищ Риги. Процес повернення скульптури тривав з 1968 р. і завершився аж у 1990 р.
На полі 52 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок родини Вітковицьких. В цій могилі спочиває Скрипник з Вітковицьких Іванна (18.01.1898-06.05.1940) - дружина громадського і політичного діяча, Патріарха Української автокефальної православної церкви Мстислава Скрипника (1898-1993).
На полі №63 ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок старшого управителя пошти Черневича Йосифа (1844-1911).