Володимир Охримович

: Дирекція музею «Личаківський цвинтар»

Володимир Охримович (1870-1931) – громадсько-політичний діяч, адвокат, етнограф, декан Правничого факультету Українського таємного університету у Львові у 1920-1925 рр. Поле 52.

Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та товариство «Ческа беседа» у Львові спільно з дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» вcтановили пам’ятний знак на місці поховання архітектора Карела Боубліка (поле №19 Личаківського цвинтаря).

Боублік Карел (Boublík Karel, 06.11.1869-01.05.1925) – чеський архітектор та будівничий. Народився в м. Колінец. Закінчив Вищу будівельно-технічну школу при Державній промисловій школі в м. Брно. Наприкінці 1880-х переїхав до Львова, був членом Товариства львівських будівничих. У 1895-1896 – керівник технічного бюро І.Левинського. Спроектував для Галицької крайової виставки павільйон Львова (1894), концертну залу (зі стінописом власного проекту), павільйон гігієни та тріумфальну арку на честь прийому імператора Франца Йосифа І у Львові, керував спорудженням Палацу промисловості. Керував у Львові товариством «Ческа беседа».

Автор «Дому Шопена» на сучасній вул. П. Дорошенка, 11; кам’яниць «Під Павою» на вул.

І. Котляревського, 22 та 24; житлових будинків на вул. П.Куліша, 1, вул. Личаківській,16, вул. Парковій, 6, 8, 10, 12; житлового будинку з кав’ярнею «Американська» на вул. Січових Стрільців,11; будинків на пл. Соборній, 2, 2а; кам’яниці на пл. Соборній,1 та на пл. Галицькій, 7; чиншового будинку Й. Шпрехера з аптекою на вул. Т.Шевченка, 2, 4; будинків на вул. П.Грабовського, 6 та вул. Генерала Чупринки, 47. Спорудив віллу на вул. І.Труша, 11а, «Дім преси» на вул. Підвальній, 3 у Львові та дім товариства «Сокіл» у м.Ходорові. Помер у Львові.

Місце поховання архітектора з часом було втрачено. Працівникам наукового відділу музею «Личаківський цвинтар» вдалось встановити місце поховання К.Боубліка на полі №19.
На полі №60 ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Федусевича Юліана.

Федусевич Юліан (15.01.1875-02.03.1949) – суддя апеляційного суду, міністр справедливості (судове міністерство) уряду Я.Стецька, брат Мирона Федусевича – одного зі співзасновників Пласту та тесть Андрія П’ясецького – інженера-лісівника і міністра лісництва в уряді Я.Стецька.
На полі 5 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на могилі Адама Коцка (1882-1910) – студента правничого відділу Львівського університету, члена українського академічного молодіжного товариства «Вільна громада» і товариства робітників «Воля».

Адам Коцко загинув 1 липня 1910 р. під час протистояння між українськими та польськими студентами. Його похорон перетворився на політичну маніфестацію. Слова прощання над могилою студента промовили К. Левицький, М. Грушевський, К. Трильовський, О. Назарук та Л. Цегельський.

Постать Адама Коцка є символом боротьби українців за національний університет у Львові.Його іменем названа одна з вулиць м. Львова.

У 1912 р. на його могилі була встановлена скульптура «Скорботна Мадонна» авторства скульптора Гейлінга, привезена з Німеччини. У 1954 р. бронзова скульптура була викрадена. У 1960-х роках її випадково виявили на одному з міських кладовищ Риги. Процес повернення скульптури тривав з 1968 р. і завершився аж у 1990 р.
На полі 16 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Йосипа Кишакевича (1872-1953) – композитора і хорового диригента, священика УГКЦ, військового капелана.

Отець Йосип Кишакевич був одним із засновників хорового товариства «Боян».
На полі №16 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Кароліни Янкевичевої з Ключенків (1908 р.)