Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Микола Кацал

Микола Кацал (1940-2016) – хоровий диригент, народний артист України, засновник хорової капели «Дударик», лауреат Шевченківської премії. Поле 56.


Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • На полі 60 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» встановлено надгробок на могилі Модеста Каратницького (1858-1940). Він був послом Галицького сейму та Австрійського райхсрату, суддею, головою Товариства українських правників. Окрім професійної, проводив активну громадську діяльність. Зокрема, був головою Товариства охорони дітей і опіки над молоддю, опікувався організацією «Пласт». Місце поховання Модеста Каратницького віднайдене у 2021 р. науковими співробітниками музею „Личаківський цвинтар”.

     
  • На полі №12 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано гробницю родини Козловських, в якій похований Орест-Єремія Козловський (14.05.1874-17.09.1929) – старший учитель Всенародної школи в Рогатині, книголюб. Його книгозбірня нараховувала кілька тисяч томів. Крім книгозбірні залишив збірку мінералів, колекцію давніх монет.

    Син О.-Є. Козловського – Ярослав загинув у визвольній боротьбі як старшина УСС неподалік Кам’янця-Подільського.

     
  • На полі 21 дирекцією музею «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок на спільному похованні Михайла і Анни  Павликів. Михайло Павлик (1853-1915) – письменник, публіцист, перекладач, редактор, видавець, бібліотекар, фольклорист. Він був громадським і політичним діячем, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. Спільно з Іваном Франком у 1890 р. заснував Русько-українську радикальну партію. Підтримував ідею незалежності України.

    З ним похована його рідна сестра Анна Павлик (1855-1928) – громадська і культурна діячка, письменниця, фольклористка, учасниця жіночого руху в Галичині.

     
  •  

    На полі №51 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар»  впорядковано поховання Матчака Михайла (1895-1958) - січового стрільця, сотника  УСС.

    Михайло Матчак брав участь майже у всіх боях Легіону УСС. Був ад’ютантом Євгена Коновальця і одним з ініціаторів заснування УВО, видавцем і редактором, засновником і власником видавництва і бібліотеки «Ізмарагд» у Львові. Після Другої світової війни проживав у Відні, допомагаючи українським емігрантам. У лютому 1947 викрадений радянськими спецслужбами і засуджений до 25 років ув’язнення. Помер у 1958 р. на засланні. Родина дружини перевезла тіло до Львова.

     
  • На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Бориса Тягна (1904-1964) – українського театрального та кіно- режисера, педагога, Народного артиста.

    З 1922 по 1929 роки він був актором та режисером  легендарного театру «Березіль» під керівництвом Леся Курбаса.

    У кінці 20-х - середині 30-х років Борис Тягно успішно працював на Одеській та Київській кінофабриках. У 1948-1964 роках головний режисер Львівського українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

    До найбільш відоміших його вистав  повоєнного часу відносять «Дванадцяту ніч» (1946) і «Гамлет» (1957) Вільяма Шекспіра, «Тарас Бульба» Миколи Гоголя (1952), «Дядю Ваню» Антона Чехова (1953), «Сон князя Святослава» Івана Франка (1955).

    Одним з його учнів був актор Богдан Ступка.

    Борис Тягно похований у спільній могилі з сином – архітектором Юрієм Тягном (1935-1964).

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.