Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Кароль Мікулі

Кароль Мікулі (1819-1897) – композитор, піаніст, диригент, педагог, учень Фридерика Шопена. Поле 77.


Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • На полі 72 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на могилі ад’юнкта Окружної дирекції публічних робіт у Львові Михайла Пулюя (прож.56 р., пом.1922 р.). Михайло Пулюй похований разом з донькою Марією (прож.42 р., пом.1939).

    Михайло Пулюй – наймолодший з сімох дітей у заможній міщанській греко-католицькій родині Павла Пульгуя (згодом прізвище поміняли на Пулюй) та Оксани Бурштинської з містечка Грималів (тепер – Гримайлів) на Тернопільщині.

    Його старший брат Іван Пулюй — відомий фізик, філософ, педагог, перекладач, громадський діяч, співавтор перекладу Біблії українською мовою. Працював у галузі молекулярної фізики, електротехніки, досліджував електричні розряди в газах, властивості та природу рентгенівських променів, стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття Х-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Іван Пулюй помер 31.01.1918 р. у Празі.

    Останній  лист Михайла Пулюя до брата Івана був написаний 25 грудня 1917 року.

     
  • На полі №60 ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Федусевича Юліана.

    Федусевич Юліан (15.01.1875-02.03.1949) – суддя апеляційного суду, міністр справедливості (судове міністерство) уряду Я.Стецька, брат Мирона Федусевича – одного зі співзасновників Пласту та тесть Андрія П’ясецького – інженера-лісівника і міністра лісництва в уряді Я.Стецька.

     
  • На полі 61 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на похованні Якуба Гордона (справжнє прізвище Максиміліан Ятовт; 1827-1895) – товариша Тараса Шевченка по казахській неволі, письменника-мемуариста, політичного засланця.

    Якуб Гордон був висланий у 1848 р. до Сибіру і на Кавказ. Тарас Шевченко познайомився з ним у 1850 р. В книзі «Солдат, або шість років в Оренбурзі та Уральську» (1864 р.) Якуб Гордон написав про солдатське життя в ці роки і про важкий життєвий шлях Тараса Шевченка.

    З 1872 р. письменник-мемуарист жив і працював у Львові. У 1994 р. місце його поховання на полі 61 було віднайдене і встановлений тимчасовий дерев’яний хрест. Надгробок був встановлений за кошти музею «Личаківський цвинтар»  у 2004 р.

     
  • На полі 5 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовна гробниця родини Танчаковських, збудована за проектом відомого архітектора і художника Олександра Лушпинського. На її затулі зображений тризуб, який дивом уцілів в радянські часи. В гробниці похований Танчаковський Йосип (1857-1929) - галицький педагог, учитель і управитель народної школи імені Маркіяна Шашкевича у Львові; організатор фахового шкільництва «Рідної Школи»; автор шкільних підручників. Крім нього тут спочили: з Целевичів Юлія Танчаковська (1868-1934) та стрілець УНР, студент права Богдан-Ігор Танчаковський (1896-1921).

     
  • На полі 50 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» встановлено надгробок на похованні родини Кеупрулян. До цього тут був металевий хрест, встановлений у 2012 році на місці поховання, віднайденому науковими співробітниками музею. Кеупрулян Карапет (1884-1939) – вчений, знавець вірменської мови і викладач Львівського університету. Автор підручника з вірменської граматики, виданого у Львові у 1938 р. Його дружина Кеупрулян-Вуйцік Броніслава (1890-1938) – музиколог, діяч Архидієцезіальної спілки вірмен у Львові.

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.