Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

На території  Личаківського цвинтаря щорічно здійснюється значний об’єм  робіт з ремонту та реставрації.  Дирекція музею, починаючи з 2008 р., співпрацює  з управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради в рамках українсько-польського проєкту «Збереження спільної культурної спадщини» та Інститутом  «Полоніка».

Поточний ремонт пам’ятників відбувається, в основному, за кошти від господарської діяльності. Щорічно здійснюється підняття, вирівнювання і встановлення пам’ятників, що перебувають у аварійному стані, встановлення надмогильних знаків на віднайдених місцях поховань, замощення бруківкою алей та стежок, встановлення лавок для відвідувачів музею, озеленення території та ін.

Реставраційні роботи також відбуваються за спонсорські кошти. Налагоджена  співпраця з громадськими організаціями, професійними та національними товариствами України.

 

На полі 72 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на могилі ад’юнкта Окружної дирекції публічних робіт у Львові Михайла Пулюя (прож.56 р., пом.1922 р.). Михайло Пулюй похований разом з донькою Марією (прож.42 р., пом.1939).

Михайло Пулюй – наймолодший з сімох дітей у заможній міщанській греко-католицькій родині Павла Пульгуя (згодом прізвище поміняли на Пулюй) та Оксани Бурштинської з містечка Грималів (тепер – Гримайлів) на Тернопільщині.

Його старший брат Іван Пулюй — відомий фізик, філософ, педагог, перекладач, громадський діяч, співавтор перекладу Біблії українською мовою. Працював у галузі молекулярної фізики, електротехніки, досліджував електричні розряди в газах, властивості та природу рентгенівських променів, стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття Х-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Іван Пулюй помер 31.01.1918 р. у Празі.

Останній  лист Михайла Пулюя до брата Івана був написаний 25 грудня 1917 року.


На полі 12  дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок на похованні Загайкевич з Сиваків Теодозії (1894-1943). Вона народилася в Ласковці біля Теребовлі, закінчила учительську семінарію у Львові, була народною вчителькою. Теодозія Загайкевич була дружиною відомого громадського діяча, педагога і публіциста Богдана Загайкевича (1887, Тернопіль – 1967, Ню-Джерсі).

Разом з Теодозією Загайкевич похований нотаріус Микола Галас (1887-1964).


На полі №5 Личаківського цвинтаря дирекцією музею відремонтовано надгробок Ничая Аполлона (1846-1918) – громадського і освітнього діяча, економіста, агронома, редактора, за фахом філолога. Його матір походила з відомого роду Бобикевичів. Ничай Аполлон - один з перших діячів кооперативного руху в Галичині. Разом з Василем Нагірним створив у Львові перший кооператив «Народна торгівля», директором якого був у 1883 р.


На полі 61 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на похованні Якуба Гордона (справжнє прізвище Максиміліан Ятовт; 1827-1895) – товариша Тараса Шевченка по казахській неволі, письменника-мемуариста, політичного засланця.

Якуб Гордон був висланий у 1848 р. до Сибіру і на Кавказ. Тарас Шевченко познайомився з ним у 1850 р. В книзі «Солдат, або шість років в Оренбурзі та Уральську» (1864 р.) Якуб Гордон написав про солдатське життя в ці роки і про важкий життєвий шлях Тараса Шевченка.

З 1872 р. письменник-мемуарист жив і працював у Львові. У 1994 р. місце його поховання на полі 61 було віднайдене і встановлений тимчасовий дерев’яний хрест. Надгробок був встановлений за кошти музею «Личаківський цвинтар»  у 2004 р.


На полі 21 дирекцією музею «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок на спільному похованні Михайла і Анни  Павликів. Михайло Павлик (1853-1915) – письменник, публіцист, перекладач, редактор, видавець, бібліотекар, фольклорист. Він був громадським і політичним діячем, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка. Спільно з Іваном Франком у 1890 р. заснував Русько-українську радикальну партію. Підтримував ідею незалежності України.

З ним похована його рідна сестра Анна Павлик (1855-1928) – громадська і культурна діячка, письменниця, фольклористка, учасниця жіночого руху в Галичині.


Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.