Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Володимир Гнатюк

Володимир Гнатюк (1871-1926) – етнограф, фольклорист, літературознавець, перекладач, секретар НТШ у Львові, голова Етнографічної комісії НТШ, академік АН України. Поле 5. (ск. Л.Біганич)


Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • На полі 21 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Павла Ковжуна (1896-1939) – відомого українського графіка, живописця, публіциста і мистецтвознавця.

    Павло Ковжун був громадським діячем і активним учасником українських національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.

     
  • На полі №43 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано гробницю, в якій похований Антін Глодзінський (1865 (згідно архівних даних 1861)-1914) – рідний дядько Степана Бандери по лінії матері, священик, педагог, інспектор рільничих шкіл, автор статей та брошур на сільськогосподарську тематику.

     
  • На полі 5 Личаківського цвинтаря відремонтовано надгробок на могилі Адама Коцка (1882-1910) – студента правничого відділу Львівського університету, члена українського академічного молодіжного товариства «Вільна громада» і товариства робітників «Воля».

    Адам Коцко загинув 1 липня 1910 р. під час протистояння між українськими та польськими студентами. Його похорон перетворився на політичну маніфестацію. Слова прощання над могилою студента промовили К. Левицький, М. Грушевський, К. Трильовський, О. Назарук та Л. Цегельський.

    Постать Адама Коцка є символом боротьби українців за національний університет у Львові.Його іменем названа одна з вулиць м. Львова.

    У 1912 р. на його могилі була встановлена скульптура «Скорботна Мадонна» авторства скульптора Гейлінга, привезена з Німеччини.  У 1954 р. бронзова скульптура була викрадена. У 1960-х роках її випадково виявили на одному з міських кладовищ  Риги. Процес повернення скульптури тривав з 1968 р. і завершився аж у 1990 р.

     
  • На полі 50 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» встановлено надгробок на похованні родини Кеупрулян. До цього тут був металевий хрест, встановлений у 2012 році на місці поховання, віднайденому науковими співробітниками музею. Кеупрулян Карапет (1884-1939) – вчений, знавець вірменської мови і викладач Львівського університету. Автор підручника з вірменської граматики, виданого у Львові у 1938 р. Його дружина Кеупрулян-Вуйцік Броніслава (1890-1938) – музиколог, діяч Архидієцезіальної спілки вірмен у Львові.

     
  • На полі 12  дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок на похованні Загайкевич з Сиваків Теодозії (1894-1943). Вона народилася в Ласковці біля Теребовлі, закінчила учительську семінарію у Львові, була народною вчителькою. Теодозія Загайкевич була дружиною відомого громадського діяча, педагога і публіциста Богдана Загайкевича (1887, Тернопіль – 1967, Ню-Джерсі).

    Разом з Теодозією Загайкевич похований нотаріус Микола Галас (1887-1964).

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.