Музей «Личаківський цвинтар»

  • +38 (032) 275-54-15
  • Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Фотогалерея Личаківського цвинтаря

Відомі особистості, поховані на Личаківському цвинтарі

Найстаріші поховання Личаківського цвинтаря

Каплиці Личаківського цвинтаря

Панорами Личаківського цвинтаря


На Личаківському цвинтарі поховані відомі особистості, представники науки, культури і політики

  • Ігор Кушплер (1949-2012) – оперний співак, народний артист України, соліст Львівського національного театру опери і балету ім. С.Крушельницької. Поле 68.

     
  • Северин Гощинський (1801-1876) – поет, критик, політичний діяч, учасник антиросійського Листопадового повстання 1830-1831 рр.Поле1. (ск. Ю. Марковський, кін. ХІХ ст.).

     
  • Леопольд Левицький ( 1906-1973) – художник-авангардист, графік, скульптор-абстракціоніст. Поле 4. (ск. Т.Бриж, 1978).

     
  • Адам Коцко (1882-1910) – діяч українського студентського руху в Галичині, борець за український університет у Львові. Поле 5.(ск. Гейлінг, 1912).

     
  • Соломія Крушельницька (1872-1952) – відома оперна співачка, педагог, «Вагнерівська примадонна» ХХ століття,  виконавиця партії Чіо-Чіо-Сан в опері Дж.Пуччіні «Мадам Баттерфляй». Поле 4.(ск. Т.Бриж, 1984).

     
  • Ігор Білозір (1955-2000) – композитор, автор естрадних пісень, керівник гурту «Ватра». Поле 2.(ск .А. Сухорський, В. Сухорський, 2013).

     
  • Іван Левинський (1851-1919) – архітектор, підприємець, громадський діяч, професор Львівської Політехніки. Поле 73. (ск. О.Лушпинський).

     
  • Євген Куртяк (1936-1996) – письменник, публіцист, автор роману «Губернаторські вали». Поле 5.

     
  • Ярослава Музика (1894-1973) – художниця-графік, колекціонер, громадська діячка. Поле 13.

     
  • Олег Романів (1928-2005) – доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, вчений у галузі механіки матеріалів, Голова Наукового Товариства ім.Т.Шевченка в Україні, Генеральний Секретар Світової Ради НТШ. Поле 12.

     

Реставрація, ремонт, благоустрій музею «Личаківський цвинтар»

  • Генеральне консульство Чеської Республіки у Львові та товариство «Ческа беседа» у Львові спільно з дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» вcтановили пам’ятний знак на місці поховання архітектора Карела Боубліка (поле №19 Личаківського цвинтаря).

    Боублік Карел (Boublík Karel, 06.11.1869-01.05.1925) – чеський архітектор та будівничий. Народився в м. Колінец. Закінчив Вищу будівельно-технічну школу при Державній промисловій школі в м. Брно. Наприкінці 1880-х переїхав до Львова, був членом Товариства львівських будівничих. У 1895-1896 – керівник технічного бюро І.Левинського. Спроектував для Галицької крайової виставки павільйон Львова (1894), концертну залу (зі стінописом власного проекту), павільйон гігієни та тріумфальну арку на честь прийому імператора Франца Йосифа І у Львові, керував спорудженням Палацу промисловості. Керував у Львові товариством «Ческа беседа».

    Автор «Дому Шопена» на сучасній вул. П. Дорошенка, 11; кам’яниць «Під Павою» на вул.

    І. Котляревського, 22 та 24; житлових будинків на вул. П.Куліша, 1, вул. Личаківській,16, вул. Парковій, 6, 8, 10, 12; житлового будинку з кав’ярнею «Американська» на вул. Січових Стрільців,11; будинків на пл. Соборній, 2, 2а; кам’яниці на пл. Соборній,1 та на пл. Галицькій, 7; чиншового будинку Й. Шпрехера з аптекою на вул. Т.Шевченка, 2, 4; будинків на вул. П.Грабовського, 6 та вул. Генерала Чупринки, 47. Спорудив віллу на вул. І.Труша, 11а, «Дім преси» на вул. Підвальній, 3 у Львові та дім товариства «Сокіл» у м.Ходорові. Помер у Львові.

    Місце поховання архітектора з часом було втрачено. Працівникам наукового відділу музею «Личаківський цвинтар» вдалось встановити місце поховання К.Боубліка на полі №19.

     
  • На полі №63 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Костянтина і Анни Яримовичів та Софії з Яримовичів Жовнірчук.

    о. Яримович Костянтин (1847-1915) – адміністратор (1873-1874) і парох (1874-1876) на Збоїськах. Потім парох в с. Суходіл (1876-1881) і с. Підмонастир (1881-1884), далі сотрудник в Успенській церкві у Львові (1884-1898) та парох в церкві Петра і Павла (1898-1915). У 1900 р. хрестив доньку Михайла Грушевського – Катерину Грушевську.

     
  • На полі 63 Личаківського цвинтаря дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар»» відремонтовано надгробок Копистянського Адріяна (1883-1938) – українського історика, педагога, доктора філософії, члена Ставропігійського братства. До 1914 р. викладав історію у Станіславові (нині Івано-Франківськ) і Коломиї. Був автором підручників з історії для гімназій. Опублікував матеріали до історії Львівської ставропігії XYIII ст. й «Історії Волоської Церкви у Львові». Брав участь в боях проти більшовиків. Згодом викладав у Академічній гімназії Львова. Його наукові праці відзначаються багатою джерельною базою та аргументованістю. Зокрема, в 1935 року опублікував виважену статтю про історичну концепцію Михайла Грушевського.

     
  • На полі 21 дирекцією ЛКП «Музей «Личаківський цвинтар» відремонтовано надгробок Павла Ковжуна (1896-1939) – відомого українського графіка, живописця, публіциста і мистецтвознавця.

    Павло Ковжун був громадським діячем і активним учасником українських національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.

     
  • На полі 72 Личаківського цвинтаря дирекцією музею «Личаківський цвинтар» встановлено надгробок на могилі ад’юнкта Окружної дирекції публічних робіт у Львові Михайла Пулюя (прож.56 р., пом.1922 р.). Михайло Пулюй похований разом з донькою Марією (прож.42 р., пом.1939).

    Михайло Пулюй – наймолодший з сімох дітей у заможній міщанській греко-католицькій родині Павла Пульгуя (згодом прізвище поміняли на Пулюй) та Оксани Бурштинської з містечка Грималів (тепер – Гримайлів) на Тернопільщині.

    Його старший брат Іван Пулюй — відомий фізик, філософ, педагог, перекладач, громадський діяч, співавтор перекладу Біблії українською мовою. Працював у галузі молекулярної фізики, електротехніки, досліджував електричні розряди в газах, властивості та природу рентгенівських променів, стояв біля витоків одного із найвизначніших досягнень людства — відкриття Х-променів, отримав перші високоякісні світлини з їх застосуванням. Всі експерименти з „Х”-променями вчений проводив з вакуумними трубками власної конструкції. Іван Пулюй помер 31.01.1918 р. у Празі.

    Останній  лист Михайла Пулюя до брата Івана був написаний 25 грудня 1917 року.

     

Львів. Музей «Личаківський цвинтар» Офіційний сайт © Всі права захищені.